сириця
СИРИ́ЦЯ, і, ж.
Недублена шкіра (перев. яловича, свиняча або верблюдяча), оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною.
Отець Ісакій, хоч був і дерзкий на вдачу, але вхопив чоботи, і як почув дух юхти та сириці, .. то й не встояв (І. Нечуй-Левицький);
– Нн-о-о! – гукнув [Григор] голосно і смикнув за віжки з сириці (Є. Гуцало);
// Сирицевий ремінь.
Везуть пани Павлюка Селом Боровицею Ще й скрутили йому рученьки Назад сирицею (з думи);
Пов'яжу я той льон сирою сирицею, Накажу я до свого милого рідною сестрицею (П. Чубинський);
Князь Ярема стояв біля вікна, глибоко замислившись, коли до княжої світлиці ввели Богуна, міцно зв'язаного сирицею (Я. Качура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сириця — сири́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сириця — див. сирий Словник синонімів Вусика
- сириця — -і, ж. Недублена шкіра (перев. яловича, свиняча або верблюдяча), оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною. || Сирицевий ремінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сириця — ШКІ́РА (зовнішній покрив, знятий з тіла убитої тварини; матеріал, одержаний з цього покриву шляхом обробки), ШКУ́РА, СКІ́РА діал.; РЕ́МІНЬ (оброблена шкіра, шевський товар); СИРИ́ЦЯ, СКОРА заст., ЛИ́МАРЩИНА заст. (вичинена). Словник синонімів української мови
- сириця — СИРИ́ЦЯ, і, ж. Недублена шкіра (перев. яловича, свиняча або верблюдяча), оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною. Отець Ісакій, хоч був і дерзкий на вдачу, але вхопив чоботи, і як почув дух юхти та сириці, .. Словник української мови в 11 томах