системотехніка
СИСТЕМОТЕ́ХНІКА, и, ж.
Науковий напрям, що охоплює проектування, створення, випробування та експлуатацію складних систем.
Інститутом автоматики АН України проведено глибокі дослідження в галузі теоретичних основ системотехніки (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- системотехніка — системоте́хніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- системотехніка — -и, ж. Науковий напрям, що охоплює проектування, створення, випробовування та експлуатацію складних систем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- системотехніка — системоте́хніка (від система і техніка) напрям у кібернетиці, що вивчає питання планування, конструювання й поведінки складних інформаційних систем, основу яких становлять обчислювальні машини. Словник іншомовних слів Мельничука