ситісінький

СИТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

Дуже, надто ситий.

Ми сиділи, ситісінькі по горло, а господар все припрошував: “Їжте, їжте” (з публіц. літ.);

* Образно. – Досить із мене, – сказала Віра, – я ситісінька твоїми розмовами (з публіц. літ.).