скабіоза
СКАБІО́ЗА, и, ж., бот.
Багаторічна (рідше – однорічна) трав'яниста рослина родини черсакових з великими квітками різного забарвлення, яка росте в степах, на луках і лісових галявинах.
В захисті дерев декуди стріну ще ромен або яскір, козелець, бліду скабіозу... (Уляна Кравченко);
Бліда скабіоза викидає волохаті шапки понад зелену піняву царинки (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скабіоза — скабіо́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скабіоза — -и, ж., бот. Багаторічна (рідше – однорічна) трав'яниста рослина родини черсакових з великими квітками різного забарвлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скабіоза — скабіо́за (від лат. scabiosus – шершавий) рід багато-, іноді однорічних трав’янистих рослин родини черсакових. Поширені в Європі, Азії та Африці. Деякі види вирощують як декоративні. Словник іншомовних слів Мельничука
- скабіоза — СКАБІО́ЗА, и, ж., бот. (Scabiosa L.). Багаторічна (рідше — однорічна) трав’яниста рослина родини черсакових з великими квітками різного забарвлення, яка росте в степах, на луках і лісових галявинах. Словник української мови в 11 томах