скам'яніти

СКАМ'ЯНІ́ТИ, рідше СКАМЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Стати твердим, схожим на камінь (у 1 знач.); закам'яніти.

За роки війни скам'яніла земля (з газ.).

2. перен. Стати нерухомим, завмерти під впливом якого-небудь сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти.

Калинович скам'янів на місці, не знаючи, що робити (І. Франко);

Іван озирнувся назад, на скелі – і скаменів. На камені верхи сидів “той”, щезник (М. Коцюбинський);

Петросов не поворухнувся. Він скам'янів. Він почув щось неможливе. Жахливе (О. Донченко);

Скаменів Андрій поміж двома дубами, не ворухнеться, тільки серце пташиною: тук-тук (М. Стельмах).

3. перен. Втратити здатність щось відчувати, виявляти якісь почуття; стати байдужим, нечутливим, черствим.

◇ (1) Бода́й (щоб) скам'яні́в (скамені́в, скам'яні́ла, скамені́ла, скам'яні́ли, скамені́ли і т. ін.)уживається як лайка, проклін.

Що воно плаче? Відай, се “той” [чорт], бодай скаменів!.. (М. Коцюбинський);

– Ось і пішла [дочка] з двору... Де була сю пору, Щоб там скам'яніла! (П. Грабовський);

Ей, бодай вороги тії скаменіли..! (з народної пісні);

Се́рце кам'яні́є (камені́є) / скам'яні́ло (скамені́ло) див. се́рце;

(2) [Як (мов, ні́би і т. ін.]) скам'яні́ти (скамені́ти) [на мі́сці]:

а) стати нерухомим, завмерти під впливом якогось сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти.

– Біжи за мішками, а він – як скам'янів – і не рухнеться (А. Головко);

Серце Хариті закалатало в грудях з переляку; потому наче спинилось, і Харитя скаменіла на місці (М. Коцюбинський);

б) (зі сл. сиді́ти, стоя́ти і т. ін.) без найменшого руху; нерухомо.

Галецька сиділа на тапчані, неначе скам'яніла (І. Нечуй-Левицький);

Орися стояла за крок від матері, мов скам'яніла, лицем до розлючених баб (Л. Юхвід);

Як (мов, ні́би і т. ін.) скам'яні́лий (скамені́лий).

Самсон стоїть, мов скам'янілий, Блідий, і мовчки вислухає [вислуховує] Оту зневагу (Леся Українка);

Новина так приголомшила мене, що якийсь час я, ніби скам'янілий, не міг рушити з місця (Д. Бедзик);

І став, зажурився, Аж весь похилився Козак скам'янілий неначе (М. Вороний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скам'яніти — скам'яні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скам'яніти — рідше скаменіти, -ію, -ієш, док. 1》 Стати твердим, схожим на камінь (у 1 знач.); закам'яніти. 2》 перен. Стати нерухомим, завмерти під впливом якого-небудь сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скам'яніти — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше. Словник синонімів української мови
  4. скам'яніти — Скам'яніти, -нію, -єш гл. Окаменѣть. Мнж. 29. Чого це тут усе скам'яніло? Мнж. 32. Словник української мови Грінченка