скам'яніти
СКАМ'ЯНІ́ТИ, рідше СКАМЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Стати твердим, схожим на камінь (у 1 знач.); закам'яніти.
За роки війни скам'яніла земля (з газ.).
2. перен. Стати нерухомим, завмерти під впливом якого-небудь сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти.
Калинович скам'янів на місці, не знаючи, що робити (І. Франко);
Іван озирнувся назад, на скелі – і скаменів. На камені верхи сидів “той”, щезник (М. Коцюбинський);
Петросов не поворухнувся. Він скам'янів. Він почув щось неможливе. Жахливе (О. Донченко);
Скаменів Андрій поміж двома дубами, не ворухнеться, тільки серце пташиною: тук-тук (М. Стельмах).
3. перен. Втратити здатність щось відчувати, виявляти якісь почуття; стати байдужим, нечутливим, черствим.
◇ (1) Бода́й (щоб) скам'яні́в (скамені́в, скам'яні́ла, скамені́ла, скам'яні́ли, скамені́ли і т. ін.) – уживається як лайка, проклін.
Що воно плаче? Відай, се “той” [чорт], бодай скаменів!.. (М. Коцюбинський);
– Ось і пішла [дочка] з двору... Де була сю пору, Щоб там скам'яніла! (П. Грабовський);
Ей, бодай вороги тії скаменіли..! (з народної пісні);
Се́рце кам'яні́є (камені́є) / скам'яні́ло (скамені́ло) див. се́рце;
(2) [Як (мов, ні́би і т. ін.]) скам'яні́ти (скамені́ти) [на мі́сці]:
а) стати нерухомим, завмерти під впливом якогось сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти.
– Біжи за мішками, а він – як скам'янів – і не рухнеться (А. Головко);
Серце Хариті закалатало в грудях з переляку; потому наче спинилось, і Харитя скаменіла на місці (М. Коцюбинський);
б) (зі сл. сиді́ти, стоя́ти і т. ін.) без найменшого руху; нерухомо.
Галецька сиділа на тапчані, неначе скам'яніла (І. Нечуй-Левицький);
Орися стояла за крок від матері, мов скам'яніла, лицем до розлючених баб (Л. Юхвід);
Як (мов, ні́би і т. ін.) скам'яні́лий (скамені́лий).
Самсон стоїть, мов скам'янілий, Блідий, і мовчки вислухає [вислуховує] Оту зневагу (Леся Українка);
Новина так приголомшила мене, що якийсь час я, ніби скам'янілий, не міг рушити з місця (Д. Бедзик);
І став, зажурився, Аж весь похилився Козак скам'янілий неначе (М. Вороний).
Значення в інших словниках
- скам'яніти — скам'яні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скам'яніти — рідше скаменіти, -ію, -ієш, док. 1》 Стати твердим, схожим на камінь (у 1 знач.); закам'яніти. 2》 перен. Стати нерухомим, завмерти під впливом якого-небудь сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скам'яніти — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше. Словник синонімів української мови
- скам'яніти — Скам'яніти, -нію, -єш гл. Окаменѣть. Мнж. 29. Чого це тут усе скам'яніло? Мнж. 32. Словник української мови Грінченка