скат

СКАТ¹, у, ч., гірн.

Похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню й признач. для спускання корисних копалин, пустих порід і т. ін. самопливом.

Зруйноване пилою вугілля під дією власної ваги надходить у магазин, а при нестійких бокових породах у вуглеспускний скат, куди воно спрямовується за допомогою металевого жолоба (з наук.-попул. літ.).

СКАТ², а, ч., спец.

1. Колесо автомобіля, а також комплект гумових деталей автомобільного колеса.

Автобус .. поволі рушив, злегка погойдуючись на подвійних скатах (В. Кучер).

2. Комплект колісних пар паровоза, вагона.

Попов шабрував підшипники від букси ведучого ската паровоза (О. Бойченко).

СКАТ³, а, ч.

1. Велика хижа морська риба ряду акулоподібних із плоским тілом і вузьким хвостом.

Гігантського ската піймали .. рибалки у водах Середземного моря поблизу Тріполі (з газ.).

2. мн. Пластинозяброві хрящові риби.

△ (1) Електри́чний скат – скат, у якого на голові розташовані органи, що утворюють електричні розряди.

Всім відомий електричний скат – це жива батарея з напругою в 300 вольтів і силою струму 7 –8 амперів (з наук.-попул. літ.);

Де пропливають електричні скати, Де гнізда в'ють крикливі баклани, Унукам любить він оповідати (М. Рильський);

Старі рибалки казали, що там, у підводних прірвах, водяться електричні скати (В. Собко).

СКАТ, а, ч., діал.

Скатерка.

На столах скати все ллянії (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скат — скат 1 іменник чоловічого роду, істота риба скат 2 іменник чоловічого роду колесо скат 3 іменник чоловічого роду похилий спуск, штрек скат 4 іменник чоловічого роду скатерка діал. Орфографічний словник української мови
  2. скат — I -у, ч., гірн. Похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню й признач. для спускання корисних копалин, пустих порід і т. ін. самопливом. II -а, ч., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скат — СКАТ¹, у, ч., гірн. Похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню й признач. для спускання корисних копалин, пустих порід і т. ін. самопливом. Словник української мови в 11 томах
  4. скат — Скат, -ту м. Скатерть. На столах скати все ляннії. Гол. IV. 552. Словник української мови Грінченка