1. Словник української мови у 20 томах

скаутизм

СКАУТИ́ЗМ, у, ч.

1. Рух скаутів.

У чернігівському скаутизмі не було скаутів старших за 18 років (із журн.).

2. Система позашкільного виховання молодих громадян у віці від 7 до 21 року через пізнання природи, ремесла та гри.

Гадаю, прискіпливий читач для перевірки власної ерудиції сам звернеться до енциклопедичних видань, щоб таким чином поновити чи збагатити знання про скаутизм (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаутизм — скаути́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скаутизм — (від англ. scout — розвідник) суспільне недержавне дитяче або підліткове об'єднання, відкрите для всіх молодих людей, яке має на меті сприяння розвиткові їх інтелектуального, духовного, фізичного потенціалу, становленню їх як особистостей та громадян Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. скаутизм — -у, ч. 1》 Рух скаутів. 2》 Система позашкільного виховання молодих громадян у віці 7-21 року через пізнання природи, ремесла та гри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скаутизм — скаути́зм (від англ. scout – розвідник) одна з форм буржуазного дитячого та юнацького руху. Виникла в Англії в 1907 р. Мета створення скаутських загонів – виховання дітей і молоді в дусі відданості капіталістичному ладові. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. скаутизм — СКАУТИ́ЗМ, у, ч. Рух скаутів. Словник української мови в 11 томах