скачка

СКА́ЧКА, и, ж.

1. Швидкий рух, біг коня (коней); швидка їзда на коні (на конях).

Вже п'ять годин триває невпинна скачка (З. Тулуб).

2. тільки мн. Змагання вершників; перегони.

– Люди полюбляють розваги – футбол, скачки, бокс, естафети і навіть закладку нової будови (М. Ю. Тарновський);

Життя для того [Ілька] – це низка тяжких, грубих, тупих обов'язків, для мене ж – азартна гра, прецікаві кінські скачки, нарешті, бокал старого вина (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скачка — ска́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скачка — -и, ж. 1》 Швидкий рух, біг коня (коней); швидка їзда на коні (на конях). 2》 тільки мн. Змагання вершників; перегони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скачка — ПЕРЕГО́НИ мн. (спортивні змагання в швидкості їзди, плавання, бігу тощо), ГО́НКИ, СКА́ЧКИ, ВЕРХОГО́НИ рідше (вершників). Як обіцяє директор Валерій Іванович, влаштують тоді ще одні захоплюючі змагання — перегони на човнах (О. Словник синонімів української мови
  4. скачка — СКА́ЧКА, и, ж. 1. Швидкий рух, біг коня (коней); швидка їзда на коні (на конях). Вже п’ять годин триває невпинна скачка (Тулуб, Людолови, II, 1957, 509). 2. тільки мн. Змагання вершників; перегони. Словник української мови в 11 томах