1. Словник української мови у 20 томах

сквапно

СКВА́ПНО.

Присл. до сква́пний.

Вбігла Гафійка, сквапно ховаючи щось за пазуху (М. Коцюбинський);

Він курив жадібно і сквапно (Ю. Смолич);

Біля дівчат походжає найстарша робітниця, вона настановлена, щоб глядіти.., аби робота йшла сквапно та справно (Леся Українка);

Сутеніло. За деревами кишлаку сквапно сідало на заході сонце, і у повітрі вже чути було перших москітів (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сквапно — Сква́пно: — швидко [6;12] Словник з творів Івана Франка
  2. сквапно — сква́пно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. сквапно — Присл. до сквапний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сквапно — сква́пно квапливо (ст): Обід скінчився, і Целя сквапно відійшла до своєї служби (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. сквапно — СКВА́ПНО. Присл. до сква́пний. Вбігла Гафійка, сквапно ховаючи щось за пазуху (Коцюб., II, 1955, 11); Він курив жадібно і сквапно (Смолич, І, 1947, 51); Біля дівчат походжає найстарша робітниця, вона настановлена, щоб глядіти.., аби робота йшла сквапно та справно (Л. Укр., III, 1952, 491). Словник української мови в 11 томах