1. Словник української мови у 20 томах

скелина

СКЕЛИ́НА, и, ж., рідко.

Те саме, що ске́ля.

Ми їдемо, спочинку ні хвилини. Коли зненацька чую: “Ось Байдари!” Дивлюся: брама, сиві дві скелини... (Леся Українка);

По небу місяць проплива, Сріблиться берег Лори; Туман химерно окрива Серпанком чорним гори. .. А скільки раз з оцих скелин, Освячених навіки, Героїв зборотих на згин Провадив меч владики! (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скелина — скели́на іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скелина — -и, ж., рідко. Те саме, що скеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скелина — ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т) діал.; КИЧЕ́РА діал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НА рідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (ЗГІ́Р'Я) (невисока). Словник синонімів української мови
  4. скелина — СКЕЛИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що ске́ля. Ми їдемо, спочинку ні хвилини. Коли зненацька чую: «Ось Байдари!» Дивлюся: брама, сиві дві скелини… (Л. Укр., І, 1951, 69). Словник української мови в 11 томах