скимління

СКИМЛІ́ННЯ, я, с., розм., рідко.

Дія за знач. скимлі́ти.

Час від часу розлягається різкий крик, як скимління нічного птаха (В. Гжицький);

Я відчув невимовно солодке, до болю солодке скимління в серці (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скимління — скимлі́ння іменник середнього роду жалібне виття розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. скимління — -я, с., розм., рідко. Дія за знач. скимліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скимління — СКИМЛІ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. скимлі́ти. Час від часу розлягається різкий крик, як скимління нічного птаха (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 200); Я відчув невимовно солодке, до болю солодке скимління в серці (Збан., Малин. дзвін, 1958, 275). Словник української мови в 11 томах