складальник

СКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Робітник, який займається складанням або укладанням чого-небудь.

Вони [книжки-малятка] були вже в першій половині XVI сторіччя. Може, ці книжечки популяризували новонароджене мистецтво, демонстрували, яких вершин досягла майстерність словолитників, складальників, друкарів (з наук.-попул. літ.).

2. Робітник, який займається з'єднанням, монтажем частин механізмів, пристроїв і т. ін.

Добре засвоїв складальник монтаж найвідповідальніших механізмів (з газ.);

Паровоз фарбували, писали на ньому номер, і ось уже локомотив під гучні вигуки складальників оживав – починав шипіти, зрушував з місця, покидаючи цех (П. Автомонов).