1. Словник української мови у 20 томах

склити

СКЛИ́ТИ, склю, склиш, недок., що.

Вставляти у що-небудь скло.

– Приходив тут скляр, пора вікна склити (М. Коцюбинський);

Круглі металеві рами ілюмінаторів склили товстим дзеркальним склом (З. Тулуб);

* Образно. Хмарки відбилися у калюжках талої води, якої й на ніч не склило льодком (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склити — скли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. склити — склю, склиш, недок., перех. Вставляти у що-небудь скло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. склити — Скли́ти, склю, склиш, склять; склячи́; скли, склім, скліть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. склити — СКЛИ́ТИ, склю, склиш, недок., перех. Вставляти у що-небудь скло. — Приходив тут скляр, пора вікна склити (Коцюб., II, 1955, 285); Круглі металеві рами ілюмінаторів склили товстим дзеркальним склом (Тулуб, В степу.., 1964, 260); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. склити — Склити, склю, -лиш гл. Вставлять стекло. Він склить мені вікна в новій хаті. 2) Глазу рить. Склити миски. Канев. у. Словник української мови Грінченка