склублений
СКЛУ́БЛЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до склу́бити.
2. у знач. прикм. Те саме, що клубча́стий.
На п'єдесталі з чорного мармуру сиділа на склублених хмарах мармурова фігура мужа з довгою, кучерявою бородою (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склублений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до склубити. 2》 у знач. прикм. Те саме, що клубчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склублений — СКЛУ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до склу́бити. 2. у знач. прикм. Те саме, що клубча́стий. На п’єдесталі з чорного мармуру сиділа на склублених хмарах мармурова фігура мужа з довгою, кучерявою бородою (Фр., II, 1950, 97). Словник української мови в 11 томах