1. Словник української мови у 20 томах

скляночка

СКЛЯ́НОЧКА, и, ж.

Зменш. до скля́нка¹ 1.

З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури (О. Іваненко);

Налила [Маріора] собі скляночку й вихилила з видимим задоволенням (М. Коцюбинський);

А він, той проклятий ціпок, як не випорсне з рук та по пляшці – так тобі на скляночки й розпалася... (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скляночка — скля́ночка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири скля́ночки Орфографічний словник української мови
  2. скляночка — -и, ж. Зменш. до склянка I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скляночка — СКЛЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш. до скля́нка¹ 1. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури (Ів., Вел. очі, 1956, 31); Налила [Маріора] собі скляночку й вихилила з видимим задоволенням (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. скляночка — Склянка, -ки ж. 1) Оконное стекло. Харьк. г. Шух. І. 95. 2) Стаканъ. Св. Л. 177. Грин. III. 514. Треба риби, треба мяса і горілки в склянці. Чуб. V. 676. Склянку води візьме. МВ. (О. 1862. III. 39). 3) Бутылка. Вх. Лем. 466. 4) Кусокъ разбитаго стекла. ум. скляночка. Словник української мови Грінченка