склівка
СКЛІ́ВКА, и, ж.
Метелик з прозорими склоподібними крильцями, гусінь якого вигризає ходи у стовбурах, коренях і під корою рослин; шкідник дерев і чагарників.
Великої шкоди смородині та аґрусу завдає склівка, яка пошкоджує пагони (із журн.);
Яблунева склівка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склівка — склі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- склівка — -и, ж., ент. Метелик з прозорими склоподібними крильцями, гусінь якого вигризає ходи у стовбурах, коренях і під корою рослин. Яблунева склівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склівка — СКЛІ́ВКА, и, ж., ент. Метелик з прозорими склоподібними крильцями, гусінь якого вигризає ходи у стовбурах, коренях і під корою рослин; шкідник дерев і чагарників. Великої шкоди смородині та агрусові завдає склівка, яка пошкоджує пагони (Колг. Укр., 1, 1954, 34); Яблунева склівка. Словник української мови в 11 томах