1. Словник української мови у 20 томах

скобочка

СКО́БОЧКА, и, ж.

Зменш. до скоба́2 і ско́бка.

Шнурок припаювався по кромці медальйона, а його кінці змикалися над зображенням, стик їх покривав кляморк .. – зігнута скобочкою штабка металу з розділеними на дві-три стрілки кінцями (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скобочка — ско́бочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скобочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до скоба II і скобка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скобочка — СКО́БОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до скоба́² і ско́бка. Словник української мови в 11 томах