сколіти

СКОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

Те саме, що околі́ти.

– Ми і по чужих людях тиняючись проживемо, а ти з голоду сколієш (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сколіти — сколі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови