скорегувати

СКОРЕГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, книжн., полігр.

Те саме, що скоректува́ти.

Ліс росте десятки років, за рік не перевіриш доцільності чи шкідливості якогось крилатого і сміливого новаторства, щоб скорегувати... (Іван Ле);

І. Карпенко-Карий скорегував також у цій частині третьої дії [“Лимерівни”] окремі вирази відповідно до нових обставин (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорегувати — скорегува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скорегувати — -ую, -уєш, док., перех., книжн., друк. Те саме, що скоректувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скорегувати — СКОРЕГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., книжн., друк. Те саме, що скоректува́ти. Ліс росте десятки років, за рік не перевіриш доцільності чи шкідливості якогось крилатого і сміливого новаторства, щоб скорегувати… (Ле, Право.., 1957, 290); І. Словник української мови в 11 томах