1. Словник української мови у 20 томах

скоростріл

СКОРОСТРІ́Л, а, ч., заст.

Кулемет.

– Як сонце виплило з-за чорного лісу і прогнало туман, перед нами зарисувалась ворожа лінія. Хотіли повернути назад, але в тій хвилі зацокотів скоростріл і примусив сховатися в рів (Мирослав Ірчан);

Йому наздогін свистіли кулі автоматичного скоростріла (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоростріл — скорострі́л іменник чоловічого роду арх. Орфографічний словник української мови
  2. скоростріл — КУЛЕМЕТ, р. скоропал. Словник синонімів Караванського
  3. скоростріл — -а, ч., заст. Кулемет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоростріл — див. кулемет Словник чужослів Павло Штепа
  5. скоростріл — КУЛЕМЕ́Т (автоматична скорострільна зброя), СКОРОПА́Л розм., СКОРОСТРІ́Л розм. Попереду, мов дятел, глухо тутукав кулемет (П. Панч); Важкий град куль із скоропала залящав навкруги очеретів (І. Ле); — На них кидано гранати, а відтак сікли їх скорострілом, ще й з гармати стріляли (Ю. Яновський). Словник синонімів української мови
  6. скоростріл — СКОРОСТРІ́Л, а, ч., заст. Кулемет. — Як сонце виплило з-за чорного лісу і прогнало туман, перед нами зарисувалась ворожа лінія. Хотіли повернути назад, але в тій хвилі зацокотів скоростріл і примусив сховатися в рів (Ірчан, II, 1958, 59)... Словник української мови в 11 томах