скраплення

Значення в інших словниках

1. скраплення — скра́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. скраплення — -я, с., спец. Дія за знач. скраплити. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скраплення — Перехід речовини з газоподібного стану в рідкий; с. пари є зворотним процесом до випаровування і відбувається у всьому діапазоні темп., в якому співіснують рідка і газоподібна фаза; за відсутності рідини с. відбувається при темп. Універсальний словник-енциклопедія
4. скраплення — СКРА́ПЛЕННЯ, я, с., спец. Дія за знач. скра́плити. Одержують його [азотне добриво] шляхом скраплення газоподібного аміаку під тиском (Наука.., 8, 1958, 36). Словник української мови в 11 томах