скрапувати
СКРА́ПУВАТИ, ує, недок., СКРАПНУ́ТИ, не́, док., розм.
Спадати звідки-небудь краплями.
Холод таки пробирав – мжичка сіялася на непокриті голови, скрапувала з голого віття дерев за комір (Ю. Смолич);
Галя нахилила обличчя, і з її очей скрапнули на брудну скатерку столика сльози (Ю. Смолич);
* Образно. Уже північ скрапує зорями за вікном (Ю. Мушкетик);
Думка скрапувала на папір словами (Ю. Мушкетик);
З низького похмурого неба скрапували сутінки (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрапувати — скра́пувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- скрапувати — див. падати Словник синонімів Вусика
- скрапувати — -ує, недок., скрапнути, -не, док., розм. Спадати звідки-небудь краплями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрапувати — КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- скрапувати — СКРА́ПУВАТИ, ує, недок., СКРАПНУ́ТИ, не́, док., розм. Спадати звідки-небудь краплями. Холод таки пробирав — мжичка сіялася на непокриті голови, скрапувала з голого віття дерев за комір (Смолич, Реве та стогне.. Словник української мови в 11 томах