1. Словник української мови у 20 томах

скрекотуха

СКРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм.

Та, що безупинно скрекоче, скрекотить (у 1 знач.).

Хитрі жаби-скрекотухи (М. Лукаш, пер. з тв. Г. Лорки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрекотуха — скрекоту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. скрекотуха — -и, ж., розм. Та, що безупинно скрекоче, скрекотить (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрекотуха — БАЛАКУ́ХА розм. (та, хто любить багато поговорити), ГОВОРУ́ХА розм., ЛЕПЕТУ́ХА розм., ЛОПОТУ́ХА розм. рідше, ПАЩЕКУ́ХА розм., СОРО́КА розм., ЛЕПЕ́ТЯ діал.; ЦОКОТУ́ХА розм., СОКОТУ́ХА розм. рідше, ЛЯСКУ́ХА розм., ТОРОХТІ́ЙКА розм., ТАРАХКОТІ́ЛКА розм. Словник синонімів української мови
  4. скрекотуха — СКРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що безупинно скрекоче, скрекотить (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах