1. Словник української мови у 20 томах

скрекіт

СКРЕ́КІТ, коту, ч.

1. Різкі короткі й часті, схожі на тріск, звуки, які видають деякі комахи, птахи і т. ін.

Її [сойчин] веселий скрекіт будив тебе щоранку (І. Франко);

Крізь вікно доходила свіжість ночі і скрекіт цвіркунів (З. Тулуб);

Десь поряд чувся веселий скрекіт жаб (В. Гжицький).

2. перен. Такі звуки, утворювані роботою кулемета, мотора і т. ін.

Ніч крихко тріщить пострілами: скрекіт кулемета, людський гомін, вибухи гранат і десь стогін (Г. Епік);

Раптом у пісню вривається і чимдалі чутнішим стає скрекіт мотоцикла (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрекіт — скре́кіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скрекіт — -коту, ч. 1》 Різкі короткі й часті, схожі на тріск, звуки, що їх видають деякі комахи, птахи і т. ін. 2》 перен. Такі звуки, утворювані роботою кулемета, мотора тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрекіт — Скре́кіт, -коту, в -коті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. скрекіт — СКРЕ́КІТ, коту, ч. 1. Різкі короткі й часті, схожі на тріск, звуки, які видають деякі комахи, птахи і т. ін. Її [сойчин] веселий скрекіт будив тебе щоранку (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. скрекіт — Скрекіт, -коту м. Стрекотаніе. Словник української мови Грінченка