скреслювати
СКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.
1. Знімати копію з чого-небудь.
2. Вкривати суцільно штрихами;
// Робити багато закреслень.
3. Креслячи, витрачати що-небудь (папір, туш і т. ін.).
4. рідко. Те саме, що писа́ти 1.
Пишучи лист, рівночасно скреслила я вірш (Уляна Кравченко).
5. рідко. Позбутися чогось, когось (у житті, пам'яті).
Фактично тут було лише дві крайності: “вони”, що залягли фронтом упоперек світу, і “він”, Максим, що має їх переступити, скреслити геть. Два світи, такі протилежні, такі неспівмірні, але однаково затяті, непримеренні (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скреслювати — скре́слювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скреслювати — -юю, -юєш, недок., скреслити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Знімати копію з чого-небудь. 2》 Вкривати суцільно штрихами. || Робити багато закреслень. 3》 Креслячи, витрачати що-небудь (папір, туш і т. ін.). 4》 рідко. Те саме, що писати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- скреслювати — СКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Знімати копію з чого-небудь. 2. Вкривати суцільно штрихами; // Робити багато закреслень. 3. Креслячи, витрачати що-небудь (папір, туш і т. ін.). 4. рідко. Те саме, що писа́ти... Словник української мови в 11 томах