скрипаль
СКРИПА́ЛЬ, я́, ч.
Музикант, який грає на скрипці.
Розчиняються двері і входять .. скрипаль зі скрипкою і жінка (І. Кочерга);
Загледівши на Чернишеві офіцерські погони, скрипаль рвучко схопився йому назустріч і, зігнувшись дугою, заграв “Катюшу” (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Скрипаль — Скрипа́ль прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- скрипаль — див. МУЗИКА; скрипак, скрипач, з. скрипник. Словник синонімів Караванського
- скрипаль — -я, ч. Музикант, який грає на скрипці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрипаль — Скрипа́ль, -ля́, -ле́ві; -палі́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скрипаль — СКРИПА́ЛЬ, я́, ч. Музикант, який грає на скрипці. Розчиняються двері і входять.. скрипаль зі скрипкою і жінка (Коч., II, 1956, 531); Загледівши на Чернишеві офіцерські погони, скрипаль рвучко схопився йому назустріч і, зігнувшись дугою, заграв «Катюшу» (Гончар, III, 1959, 13). Словник української мови в 11 томах
- скрипаль — Скрипаль, -ля м. Скрипачъ. Пішов тоді скрипаль по селах, грає та й грає. Грин. І. 41. Словник української мови Грінченка