скрипник

СКРИ́ПНИК, а, ч., заст.

Скрипаль.

– Микита Уласович найняв сліпого скрипника на весіллі грати (Г. Квітка-Основ'яненко);

Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Марко Черемшина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Скрипник — Скри́пник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. скрипник — -а, ч., заст. Скрипаль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Скрипник — див. Скрипник, Микола Олексійович Філософський енциклопедичний словник
  4. скрипник — СКРИ́ПНИК, а, ч., заст. Скрипаль. — Микита Уласович найняв сліпого скрипника на весіллі грати (Кв.-Осн., II, 1956, 210); Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Черемш., Тв., 1960, 221). Словник української мови в 11 томах
  5. скрипник — Скрипник, -ка м. 1) = скрипаль. О. 1862. IX. 70. Гн. ІІ. 8. 2) насѣк. Lamia. Вх. Пч. І. 6. Словник української мови Грінченка