скроплювати

СКРО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і СКРОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКРОПИ́ТИ, скроплю́, скро́пиш; мн. скро́плять; док., кого, що.

1. чим і без дод. Обдавати, вкривати краплями, бризками; оббризкувати.

По вулицях повзли бочки з водою, скроплюючи куряву (І. Франко);

Бачиш, як виповзли тучі, Громом потріскують рано, Скроплюють землі родючі (Я. Шпорта);

Там підсмалить [Михей кабанчика], там водою скропить, а потім ножем пошкребе (М. Зарудний);

* У порівн. На хвилину занімів [Бровко], а далі кивнув головою, ніби його скропили водою (С. Добровольський);

// Виступати краплями на обличчі, тілі (про піт).

Сахно і Петрова стояли трохи осторонь... Вони хвилювалися, може, більше від усіх. Їхні чола теж скропили крупні краплі холодного поту (Ю. Смолич);

// чим, заст. Збризкувати кого-небудь водою, щоб вилікувати, розвіяти чари і т. ін.

[Галя:] Так от воно що: тебе причарували чорні очі!.. Я зараз приведу Зіньку-шептуху, то вона скропить тебе водицею й розіб'є ті чари (О. Стороженко);

– Скроплю свяченою водою, – Гориш ти... – Нянечко моя, Не хвора, ні, – кохаю я! (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

2. тільки док., перен., розм. Сильно вдарити.

Андрій грізним поглядом кинув на Олексу і скропив нагайкою бистрого коня (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скроплювати — скро́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скроплювати — Спорскувати, збризкувати, оббризкувати; (кров'ю) зрошувати. Словник синонімів Караванського
  3. скроплювати — див. бризкати Словник синонімів Вусика
  4. скроплювати — -юю, -юєш і скропляти, -яю, -яєш, недок., скропити, скроплю, скропиш; мн. скроплять; док., перех. 1》 без додатка і чим.Обдавати, вкривати краплями, бризками; оббризкувати. || Виступати краплями на обличчі, тілі (про піт). || чим, заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скроплювати — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. скроплювати — СКРО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і СКРОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКРОПИ́ТИ, скроплю́, скро́пиш; мн. скро́плять; док., перех. 1. без додатка і чим. Обдавати, вкривати краплями, бризками; оббризкувати. По вулицях повзли бочки з водою, скроплюючи куряву (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. скроплювати — Скроплювати, -люю, -єш, скропляти, -ляю, -єш сов. в. скропити, -плю, -пиш, гл. Окроплять, окропить. К. Дз. 217. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. Грин. III. 523. І скроплював безплодную пустиню. К. Іов. 86. Не скропиш того свяченою водою. Ном. № 5670. Словник української мови Грінченка