скроїти
СКРО́ЇТИ, скро́ю, скро́їш, що.
Док. до кро́їти.
Оце ж я тільки що скроїла .. блузку та вже й втомилась (Леся Українка);
* Образно. Виборче право я вже скроїв для всіх... кого я сам обрав (В. Самійленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скроїти — скро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скроїти — скрою, скроїш, перех. Док. до кроїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скроїти — скроїти крав. викроїти (ст) ◊ скроїти камізе́льку = камізе́лька Лексикон львівський: поважно і на жарт
- скроїти — СКРО́ЇТИ, скро́ю, скро́їш, перех. Док. до кро́їти. Оце ж я тільки що скроїла.. блузку та вже й втомилась (Л. Укр., V, 1956, 281). Словник української мови в 11 томах