скріплення

СКРІ́ПЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. скріпи́ти, скріпля́ти.

Для скріплення металевих форм .. потрібно було кільканадцять довгих болтів (М. Ю. Тарновський);

Стародавні будівельники вишукували інші, більш надійні способи скріплення каменів між собою (з наук.-попул. літ.);

Всюди ради та намови його змагали [схиляли] до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми (І. Франко).

2. спец. Те саме, що скрі́па 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скріплення — Тут: сила [XIX] Товариство заступає робітникові місце родини і школи,— там він і забавляється, і образується, там находить потіху по перебутім горі і скріплення та надію на будущу кращу долю [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. скріплення — скрі́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. скріплення — -я, с. 1》 Дія за знач. скріпити, скріпляти. 2》 спец. Те саме, що скріпа 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скріплення — СКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. скріпи́ти, скріпля́ти. Для скріплення металевих форм.. потрібно було кільканадцять довгих болтів (М. Ю. Тарн., День.. Словник української мови в 11 томах