скульптор
СКУ́ЛЬПТОР, а, ч.
1. Митець, що працює в галузі скульптури.
Горький запросив мене поїхати .. на народне свято, і от ми, а також .. відомий в Росії скульптор І. Я. Гінцбург, що приїхав сюди [на Капрі] ліпити Горького, виїхали в неділю вранці яхтою (М. Коцюбинський);
* Образно. Справжній педагог не може бути ремісником, він – скульптор, який ліпить характер молодої людини... (О. Донченко).
2. Сузір'я Південної півкулі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скульптор — ску́льптор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скульптор — [скул'птор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- скульптор — -а, ч. Митець, що працює в царині скульптури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скульптор — ску́льптор (лат. sculptor, від sculpo – вирізую, висікаю, втілюю) 1. Митець, який працює в галузі скульптури. 2. Невелике сузір’я в Південній півкулі неба. Словник іншомовних слів Мельничука
- скульптор — Ску́льптор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скульптор — СКУ́ЛЬПТОР, а, ч. Митець, що працює в галузі скульптури. Горький запросив мене поїхати.. на народне свято, і от ми, а також.. відомий в Росії скульптор І. Я. Гінцбург, що приїхав сюди [на Капрі] ліпити Горького, виїхали в неділю вранці яхтою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах