скульптурний
СКУЛЬПТУ́РНИЙ, а, е.
1. Стос. до скульптури.
Скульптурна секція;
Скульптурне оформлення будинку;
// Який є скульптурою.
Усміхаються сфінкси, веселі барви сяють навіть на стінах гробовищ, і рідко трапляється сумний вираз на скульптурних та мальованих поличчях тих папірусових трун, де замикались мумії чорні (Леся Українка);
Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні (О. Гончар);
// Признач. для виготовлення скульптур.
Скульптурна глина;
// В якому створюють, виготовляють скульптури.
Скульптурна майстерня.
2. перен. Рельєфний, з чітко окресленими контурами, формами; придатний для відтворення в скульптурі.
Ще позаторік заходився я був ліпить із воску – і нічого не вдіяв, тим що перед очима нема нічого доброго скульптурного (Т. Шевченко);
Скульптурне обличчя;
// Виразно, чітко змальований (про художній образ у літературному творі).
Значення в інших словниках
- скульптурний — скульпту́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- скульптурний — -а, -е. 1》 Стос. до скульптури. Скульптурне оформлення будинку. || Який є скульптурою. || Признач. для виготовлення скульптур. Скульптурна глина. || В якому створюють, виготовляють скульптури. Скульптурна майстерня. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скульптурний — Скульпту́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скульптурний — СКУЛЬПТУ́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до скульптури. Скульптурна секція; Скульптурне оформлення будинку; // Який є скульптурою. Усміхаються сфінкси, веселі барви сяють навіть на стінах гробовищ... Словник української мови в 11 томах