скік

СКІК¹, ско́ку, ч.

1. Те саме, що стрибо́к 1, 4.

Скакав [Василько] на лівій нозі.., а за кожним скоком викрикував: “Гоп!, гоп! гоп!” (Л. Мартович);

З густої конюшини, потопаючи в ній по вушка, полохливо вистрибував високими скоками заєць (О. Кобилянська);

Одним зручним скоком Соломія опинилась на березі (М. Коцюбинський);

Ведмідь скакав, і снігова пустеля від скоків тих стогнала і гула (М. Драй-Хмара);

Щось проговорив [легінь] до Марусі і в два скоки щез між смереками (Г. Хоткевич).

2. Швидкий рух стрибками.

Звір з повного скоку звалився на бік, закосив ногами, запінився (П. Загребельний).

3. перен., заст. Стрибок (у 2 знач.).

Почала Целя розуміти .. часті і наглі зміни в її гуморі, незрозумілу дражливість, безпричинові [безпричинні] скоки від сміху до сліз (І. Франко);

Дивними зворотами простих фраз, неясними скоками примітивної фантазії розкривала [стара жінка] .. весь біль гірського життя і всю радість його (Г. Хоткевич).

4. Танець з підскоками.

Всюди скоки та музики (Сл. Б. Грінченка);

Дід Андрій узяв бандуру, заграв до скоку (Я. Качура);

// Певний ритмічний рух у танці.

Зробила [Христина] кілька скоків козачки легенько, плавко й граціозно (І. Нечуй-Левицький).

5. звичайно мн., діал. Пороги.

А Черемуш [Черемош] дикий, як біс!.. А Черемуш, братя [браття], по скоках Розбиту дарабу поніс (Ю. Федькович);

Досвідчений керманич .. зна .. всі скоки у воді, о які розбитися може дараба (Сл. Б. Грінченка).

◇ (1) На за́ячий (гороб'я́чий, жа́б'ячий і т. ін.) скік – дуже мало.

На новий рік прибавилось дня на заячий скік (прислів'я);

Там того поля – на заячий скік! (прислів'я);

– Все прочитали, отче? – спитала щаслива мати... – Ще на заячий скік, – сказав дяк, ховаючи хустку до кишені (М. Лазорський);

Зсунулася [скеля] на гороб'ячий скік – посунеться, на скільки схочемо... (Л. Смілянський);

(2) Ско́ком чи бо́ком <�То ско́ком, то бо́ком> – по-різному, різними способами.

Як поживаєш? – А так собі – то боком, то скоком (прислів'я);

Якось скоком чи боком до нашої творчості знову почала притулятись безконфліктність чи дрібноконфліктність (з газ.);

(3) У три ско́ки – дуже швидко, моментально, умить.

Начальник поліції Федір Курбацький у три скоки опинився перед Шредером (О. Довженко).

СКІК².

Уживається як присудок за знач. скі́кну́ти.

Крик почув Рябко і вмить Рятувати курку мчить. Лис злякався – скік з драбини (М. Стельмах);

Коли – зирк! – вискочила ласочка з земляної нори з відерцем в руках, та скік у кружало верб, до копанки! (Панас Мирний);

Наша кішка – в ліжко скік! До Мариночки під бік (Н. Забіла);

Діти віточки побрали, Ведмедика ганяти стали. Ведмедик хитрий скік та скік, Туди-сюди і, сміючись, утік (Л. Глібов);

Твардовський сумує. Скік в стремена, давай драла... (П. Гулак-Артемовський).