1. Словник української мови у 20 томах

скіпщина

СКІ́ПЩИНА, и, ж., іст.

Оренда землі, яку оплачують не грішми, а частиною свого врожаю.

Була у неї земелька, скотинка, був і вітрячок, та як зосталася удовою, та й пороздавала усе: землю – на скіпщину, вітряк – з мірки (Г. Квітка-Основ'яненко);

// Вид орендної плати за землю, найняту у землевласника.

Беруть землю за скіпщину у панів (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіпщина — Скі́пщина: — данина з копи зібраного хліба, яку брав піп [VII] — данина з копи зібраного хліба, яку отримував піп [VI] — тут: податок у вигляді зерна або снопами [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. скіпщина — скі́пщина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. скіпщина — -и, ж., іст. Оренда землі, яку оплачували не грішми, а частиною свого врожаю. || Вид орендної плати за землю, найняту у землевласника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скіпщина — (англ. tenure) вид оренди землі, коли орендна плата виплачується володарю землі часткою врожаю. Економічний словник
  5. скіпщина — СКІ́ПЩИНА, и, ж., іст. Оренда землі, яку оплачують не грішми, а частиною свого врожаю. Була у неї земелька, скотинка, був і вітрячок, та як зосталася удовою, та й пороздавала усе: землю — на скіпщину, вітряк — з мірки (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  6. скіпщина — Скіпщина, -ни ж. Извѣстная часть урожая, достающаяся соучастнику въ обработкѣ земли. Беруть землю за скіпщину у панів. О. 1861. IX. 175. Словник української мови Грінченка