1. Словник української мови у 20 томах

скісно

СКІ́СНО.

Присл. до скісни́й.

Перед виром стоїть скісно поперек усеї [усієї] ріки ряд великого каміння (І. Франко);

Він лежав на соломі, над обличчям скісно підводилися вгору почорнілі крокви (Л. Первомайський);

Сонце ще не зайшло, скісно, через листя кущів і молодих дерев просівало своє червонясте проміння (В. Минко);

Сніг падає густо, грубими латками, потрохи скісно, але невтомно (О. Кобилянська);

Його скісно всаджені чорні очі горіли недобрим огнем (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скісно — скі́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. скісно — див. косо Словник синонімів Вусика
  3. скісно — Присл. до скісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скісно — НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм. Словник синонімів української мови
  5. скісно — СКІ́СНО. Присл. до скісни́й. Перед виром стоїть скісно поперек усеї [усієї] ріки ряд великого каміння (Фр., III, 1950, 7); Він лежав на соломі, над обличчям скісно підводилися вгору почорнілі крокви (Перв. Словник української мови в 11 томах
  6. скісно — Скісно нар. Наискось, вкось. Словник української мови Грінченка