слабенький

СЛАБЕ́НЬКИЙ, а, е.

Зменш.-пестл. до слаби́й.

Переболів душею за тебе, голубочко моя слабенька. Коли б швидше минулася хвороба твоя (М. Коцюбинський);

– Не дивись, Павлусю, краще засни, – ти ж слабенький, тобі треба заснути. – Мамочко, я ще не хочу спати, мені так гаряче... (Леся Українка);

[Альбіна:] Вона через нудьгу така слабенька духом (Леся Українка);

Урал вже от-от мав розлитися по заплавних луках і по зарічних гаях, звідки слабенький і теплий вітрець доносив запах черемхи (З. Тулуб);

І знову з провалля, з-під його ніг, дійшов до нього слабенький поклик, заглушений лісом: – Іва-а!.. (М. Коцюбинський);

Він брав жваву участь у співанках, бо любив і знав народну пісню, хоч і мав слабенький голос (П. Колесник);

– Уявіть собі, кадри слабенькі, зовсім слабенькі (Ю. Бедзик);

– Слабенькі віршики. Все переспіви з чужого голосу (І. Цюпа).