слабодухість
СЛАБОДУ́ХІСТЬ, хості, ж.
Абстр. ім. до слабоду́хий.
Учора, йдучи повз неї [хату], бачила вона похорон, а потім і обід, де моторна молодиця поралася жваво, майже весело, поштуючи гостей, і ні краплі сліз або слабодухості (Дніпрова Чайка);
Мене мучить погане передчуття, та я ховаюся з ним перед товаришами, – соромно за свою слабодухість (П. Колесник);
В душі професор люто кляв себе за слабодухість і всю надію покладав на решту побачення, уже в кімнаті (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слабодухість — слабоду́хість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- слабодухість — -хості, ж. Абстр. ім. до слабодухий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слабодухість — СЛАБОДУ́ХІСТЬ, хості, ж. Абстр. ім. до слабоду́хий. Учора, йдучи повз неї [хату], бачила вона похорон, а потім і обід, де моторна молодиця поралася жваво, майже весело, поштуючи гостей, і ні краплі сліз або слабодухості (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах