славненько
СЛАВНЕ́НЬКО.
Присл. до славне́нький.
– Чуєш? – промовляли брати дно до дного. – От як йому [брату] буде! От як виборно [гарно]! – І Галя погукувала: “О, славненько! О, любенько!” (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- славненько — славне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- славненько — Присл. до славненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- славненько — СЛАВНЕ́НЬКО. Присл. до славне́нький. — Чуєш? — промовляли брати дно до дного.— От як йому [брату] буде! От як виборно [гарно]! — І Галя погукувала: «О, славненько! О, любенько!» (Вовчок, І, 1955, 294). Словник української мови в 11 томах
- славненько — Славно нар. 1) Славно. 2) Хорошо. Як славно, бабусечко, як славно. МВ. (О, 1862. III. 41). ум. славненько, славнесенько. Словник української мови Грінченка