1. Словник української мови у 20 томах

славутній

СЛАВУ́ТНІЙ, я, є, СЛАВУ́ТНИЙ, а, е, заст.

Славетний.

Спогадаймо повість незабутню Про далеку вільную країну, Про стару Шотландію славутню (Леся Українка);

Нас так мало, так мало з породи могутньої Нездоланних бійців, що рушали під Трою; Про ті герці страшні, про ту пору славутнюю Навіть чудно і згадувать нині герою (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славутній — славу́тній прикметник славетний рідко Орфографічний словник української мови
  2. славутній — -я, -є, славутний, -а, -е, заст. Славетний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. славутній — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст. Словник синонімів української мови
  4. славутній — СЛАВУ́ТНІЙ, я, є, СЛАВУ́ТНИЙ, а, е, заст. Славетний. Спогадаймо повість незабутню Про далеку вільную країну, Про стару Шотландію славутню (Л. Укр., І, 1951, 351); Вперед, вперед, сини родини! Славутний день вже наступив! (Пісні та романси.. Словник української мови в 11 томах