слововилив

СЛОВОВИ́ЛИВ, у, ч., книжн.

Швидка беззмістовна багатослівна мова.

Головне ж, я сам себе якось загубив у всіх цих щедрих дегустуваннях та слововиливах. Уже й не доберу, де насправді живу, а де лицедію, граюсь перед вами (В. Дрозд).