1. Словник української мови у 20 томах

слонятися

СЛОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.

1. рідко. Ходити сюди-туди, в різних напрямках, без певної мети; тинятися.

То не чоловік, а тінь чоловіча слонялася по хаті: їй не було покою на сьому світі, і не приймала її сира земля! (Панас Мирний);

Пильно дивилася [Санька] за тим, щоб він ходив у школу, а не слонявся де-небудь понад Ташанню або по ярах без діла (Григорій Тютюнник);

* Образно. Ой ходить сон.., Слоняється, тиняється, Дитиноньки питається (з народної пісні).

2. діал. Іти нетвердою ходою, хитаючись.

Люди беруть його під руки і ведуть поз гурт. Василь слоняється (Панас Мирний);

Раптом схопив [хтось] дрюка з лати й почав гепати по машинах, влучаючи, щоб якнайдошкульніше. Аж хрипів... Коли ж не міг уже підняти рук, кинув і, слоняючись, подався до загонів (А. Головко);

// Хитатися з одного боку в другий.

Ой, кінь на гору спотикається, А козак на конику все слоняється (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слонятися — слоня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. слонятися — див. іти Словник синонімів Вусика
  3. слонятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 рідко.Ходити сюди-туди, в різних напрямках, без певної мети; тинятися. 2》 діал. Іти нетвердою ходою, хитаючись. || Хитатися з одного боку в інший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слонятися — див. бродити, шествувати, скитатися Словник чужослів Павло Штепа
  5. слонятися — НИКА́ТИ (ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби), ТИНЯ́ТИСЯ розм., ШВЕ́НДЯТИ розм., ШВЕ́НДЯТИСЯ розм. рідше, ШАЛА́ТИСЯ розм., СЛОНЯ́ТИСЯ розм. рідше, МИ́КАТИСЯ розм. рідше; СНУВА́ТИ розм., СНУВА́ТИСЯ розм. рідше, СНОВИГА́ТИ (СНОВИГА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  6. слонятися — СЛОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. рідко. Ходити сюди-туди, в різних напрямках, без певної мети; тинятися. То не чоловік, а тінь чоловіча слонялася по хаті: їй не було покою на сьому світі, і не приймала її сира земля!... Словник української мови в 11 томах
  7. слонятися — Слоня́тися, -ня́юся, -єшся гл. Слоняться, идти нетвердой поступью, покачиваться. Дід Карпо так напивсь, що як вийшов з шинку, так аж слоняється. Козел. у. Ой ходить сон по улонці в білесенькій кошулонці, слоняється, тиняється. Макс. Словник української мови Грінченка