1. Словник української мови у 20 томах

сльотавий

СЛЬОТА́ВИЙ, а, е.

Сирий, з дощем або мокрим снігом, з багном на землі.

Згасав похмурий, сльотавий день (В. Кучер);

Там [у місті] хати – одна на одній сидять, а людей – як лободи у сльотаве літо (з казки);

Не можу я без посмішки Івана оцю сльотаву зиму пережить (В. Стус);

Сльотава осінь;

// Про місцевість із сльотавою погодою.

Сльотавий Санкт-Петербург.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сльотавий — сльота́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сльотавий — Непогожий; (день) сирий, із мжичкою; слотавий, сльотяний, сльотливий, сльотний. Словник синонімів Караванського
  3. сльотавий — -а, -е. Сирий, з дощем або мокрим снігом, з багном на землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сльотавий — СЛЬОТА́ВИЙ, а, е. Сирий, з дощем або мокрим снігом, з багном на землі. Вже вечоріло. Забиралося на сльотаву, погану ніч (Фр., V, 1951, 211); Згасав похмурий, сльотавий день (Кучер, Зол. Словник української мови в 11 томах
  5. сльотавий — Сльотавий, -а, -е Ненастный. Словник української мови Грінченка