1. Словник української мови у 20 томах

сліпородий

СЛІПОРО́ДИЙ, а, е, розм.

Те саме, що сліпонаро́джений.

Дарма й сонцеві, що в глухих нетрях землі риється якесь сліпороде звір'я [кріт]: хай собі риється та підпушує землю (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпородий — сліпоро́дий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. сліпородий — див. сліпий Словник синонімів Вусика
  3. сліпородий — -а, -е, розм. Те саме, що сліпонароджений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сліпородий — СЛІПИ́Й (про людину, тварину або очі — який не бачить через пошкодження зору), НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), ТЕ́МНИЙ (про людину); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн. Словник синонімів української мови
  5. сліпородий — СЛІПОРО́ДИЙ, а, е, розм. Те саме, що сліпонаро́джений. Дарма й сонцеві, що в глухих нетрях землі риється якесь сліпороде звір’я [кріт]: хай собі риється та підпушує землю (Мирний, IV, 1955, 295). Словник української мови в 11 томах