смальта
СМА́ЛЬТА, и, ж.
1. Яскраво-синя фарба для фарбування паперу, скла, гончарних виробів і т. ін.
2. Непрозоре кольорове скло, яке застосовують у мозаїчних роботах.
Виробництво смальти;
Сивоок сам доглядав, як варилася смальта для великих мозаїк, які мав викладати (П. Загребельний);
// збірн. Різної форми шматочки із такого скла.
Один із .. малюнків, заради експерименту, набрали смальтою, і мозаїка своїм образним звучанням виявилася на диво близькою до античних (з наук. літ.);
Всередині собор був прикрашений фресковим розписом, а підлога викладена з різьблених шиферних плит, інкрустованих кольоровою смальтою (з наук.-попул. літ.);
// Кубик, пластинка з такого скла.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смальта — сма́льта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смальта — -и, ж. 1》 Яскраво-синя фарба для фарбування паперу, скла, гончарних виробів і т. ін. 2》 Непрозоре кольорове скло, яке застосовують у мозаїці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смальта — сма́льта (нім. Smalte, від італ. smalto – емаль) кольорове непрозоре скло, що його застосовують у мозаїці. Словник іншомовних слів Мельничука
- смальта — СМА́ЛЬТА, и, ж. 1. Яскраво-синя фарба для фарбування паперу, скла, гончарних виробів і т. ін. 2. Непрозоре кольорове скло, яке застосовують у мозаїці. Словник української мови в 11 томах
- смальта — (італ. — плавити) 1. Скляний сплав різних кольорів, кубики і пластинки з якого використовувалися для створення мозаїчних композицій. 2. Мінеральна синя фарба, що вживалася у керамічному і скляному виробництві. Архітектура і монументальне мистецтво