смертонька

СМЕ́РТОНЬКА, и, ж.

Пестл. до смерть 2.

Озвався нудний, пискливий голос: – Ох, моя смертонько... де ти? (М. Коцюбинський);

[Баба Олена:] Нині, коли смертонька ходить за ним з косою, він світом нудить і кисне, як кваша (Я. Галан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смертонька — СМЕ́РТОНЬКА, и, ж. Пестл. до смерть 2. Озвався нудний, пискливий голос: — Ох, моя смертонько… де ти? (Коцюб., II, 1955, 276); [Баба Олена:] Нині, коли смертонька ходить за ним з косою, він світом нудить і кисне, як кваша (Галан, І, 1960, 459). Словник української мови в 11 томах
  2. смертонька — Смертонька, -ки ж. ум. отъ смерть. Словник української мови Грінченка
  3. смертонька — сме́ртонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. смертонька — див. смерть Словник синонімів Вусика
  5. смертонька — -и, ж. Пестл. до смерть 2). Великий тлумачний словник сучасної мови