смертонька
СМЕ́РТОНЬКА, и, ж.
Пестл. до смерть 2.
Озвався нудний, пискливий голос: – Ох, моя смертонько... де ти? (М. Коцюбинський);
[Баба Олена:] Нині, коли смертонька ходить за ним з косою, він світом нудить і кисне, як кваша (Я. Галан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смертонька — сме́ртонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смертонька — див. смерть Словник синонімів Вусика
- смертонька — -и, ж. Пестл. до смерть 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- смертонька — СМЕ́РТОНЬКА, и, ж. Пестл. до смерть 2. Озвався нудний, пискливий голос: — Ох, моя смертонько… де ти? (Коцюб., II, 1955, 276); [Баба Олена:] Нині, коли смертонька ходить за ним з косою, він світом нудить і кисне, як кваша (Галан, І, 1960, 459). Словник української мови в 11 томах
- смертонька — Смертонька, -ки ж. ум. отъ смерть. Словник української мови Грінченка