смирення

СМИРЕ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. смири́ти, смиря́ти і стан за знач. смири́тися, смиря́тися.

Проникатися смиренням.

2. Покірність, лагідність.

[Мессія:] Таке смирення гірше від гордині (Леся Українка).

3. Відсутність гордовитості; усвідомлення своєї мізерності, нікчемності.

Не з блиском і гонором людина повинна йти в дім молитви, а з смиренням і покорою. Такий був непорушний догмат віри Уляни Григорівни (С. Добровольський);

Чернецьке смирення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смирення — смире́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. смирення — Покірність, лагідність, покора, зст. смиренство. Словник синонімів Караванського
  3. смирення — -я, с. 1》 Дія за знач. смирити, смиряти і стан за знач. смиритися, смирятися. 2》 Покірність, лагідність. 3》 Відсутність гордовитості; усвідомлення своєї мізерності, нікчемності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смирення — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови
  5. смирення — СМИРЕ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. смири́ти, смиря́ти і стан за знач. смири́тися, смиря́тися. 2. Покірність, лагідність. [Мессія:] Таке смирення гірше від гордині (Л. Укр., II, 1951, 112). Словник української мови в 11 томах