смиренство
СМИРЕ́НСТВО, а, с., заст.
Покора, смирення.
– Стоять повалені навколішки в снігу князівці натовпом у смиренстві перед властю. І стогін та ревище на майдані (А. Головко);
Катерина без зайвої задерикуватості, але й без зайвого смиренства, виклала крамареві справу по-купецькому, логічно (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смиренство — смире́нство іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- смиренство — -а, с., заст. Покора, смирення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смиренство — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови
- смиренство — СМИРЕ́НСТВО, а, с., заст. Покора, смирення. — Стоять повалені навколішки в снігу князівці натовпом у смиренстві перед властю. І стогін та ревище на майдані (Головко, II, 1957, 312); Катерина без зайвої задерикуватості, але й без зайвого смиренства... Словник української мови в 11 томах