смиренство

СМИРЕ́НСТВО, а, с., заст.

Покора, смирення.

– Стоять повалені навколішки в снігу князівці натовпом у смиренстві перед властю. І стогін та ревище на майдані (А. Головко);

Катерина без зайвої задерикуватості, але й без зайвого смиренства, виклала крамареві справу по-купецькому, логічно (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смиренство — смире́нство іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. смиренство — -а, с., заст. Покора, смирення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смиренство — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови
  4. смиренство — СМИРЕ́НСТВО, а, с., заст. Покора, смирення. — Стоять повалені навколішки в снігу князівці натовпом у смиренстві перед властю. І стогін та ревище на майдані (Головко, II, 1957, 312); Катерина без зайвої задерикуватості, але й без зайвого смиренства... Словник української мови в 11 томах