смолянистий
СМОЛЯНИ́СТИЙ, а, е.
1. Який віддає смолою (про запах).
Смолянистий запах.
2. Те саме, що смоляни́й 3.
Здобув [Микола] і суху смолянисту дошку. Заходився невеличке, іграшкове вікно майструвати (Ю. Збанацький).
3. Те саме, що смоли́стий 3.
Ніна доторкнулась рукою до високого чола Платона .. Ніжно пальцями перебирала смолянисте волосся (І. Цюпа);
Смолянисті вуса.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смолянистий — смоляни́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- смолянистий — -а, -е. 1》 Який віддає смолою (про запах). Смолянистий запах. || Зробл. із смоли. 2》 Який містить смолу. 3》 Дуже чорний і блискучий (про волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
- смолянистий — СМОЛЯНИ́Й (із смолою), СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯ́СТИЙ, ПРОСМО́ЛЕНИЙ (просочений смолою). Смоляний факел; Смолиста сосна; Просмолений човен. Словник синонімів української мови
- смолянистий — СМОЛЯНИ́СТИЙ, а, е. 1. Який віддає смолою (про запах). Смолянистий запах; // Зробл. із смоли. Дві руки, наче промені білі, Осявали смагляве лице, Дві косички лилися й леліли, Як важке смолянисте кільце (Мал., Звенигора, 1959, 214). Словник української мови в 11 томах