1. Словник української мови у 20 томах

смугувати

СМУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, розм., рідко.

Бити, ударяти кого-небудь, залишаючи на тілі сліди, рубці, рани у вигляді смуг.

Раз у раз здіймалася й опускалася рука.., смугуючи звіра (О. Донченко);

Гетьман вже не бачив, як упав, чавлячи людей, віз, як роз'ярілі козаки смугували шаблями Верещаку та Сулиму (Ю. Мушкетик);

* Образно. Надто багато чорних тіней смугувало сяйво самого Ферхада-паші (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смугувати — смугува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. смугувати — див. бити; різати Словник синонімів Вусика
  3. смугувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Бити, ударяти кого-небудь, залишаючи на тілі довгі смуги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смугувати — СМУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., розм., рідко. Бити, ударяти кого-небудь, залишаючи на тілі довгі смуги. Раз у раз здіймалася й опускалася рука.., смугуючи звіра (Донч., І, 1956, 176). Словник української мови в 11 томах