сніговиця
СНІГОВИ́ЦЯ, і, ж., розм.
1. Те саме, що снігові́й.
Білі кругом сніговиці мели (П. Усенко);
Мабуть, недавно прошуміла тут сніговиця (О. Копиленко);
Люта сніговиця;
* Образно. Крізь вишневу сніговицю Я ненароком, мимохіть Згадав про іншу танцівницю, Про інший час, про іншу мить (М. Рильський).
2. Те саме, що сніг.
Коненята чалапали по сніговиці, пасажири сиділи задумливі (Ю. Збанацький);
Холодний вітер жбурляв у вікно сніговицю (М. Олійник);
Як тільки штовхнула [жінка] двері, пружний вітер жбурнув їй в очі сніговицею (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сніговиця — снігови́ця іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- сніговиця — Завірюха, МЕТЕЛИЦЯ, сніговій; сніжниця, снігниця. Словник синонімів Караванського
- сніговиця — див. заметіль Словник синонімів Вусика
- сніговиця — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що сніговій. 2》 Те саме, що сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сніговиця — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
- сніговиця — СНІГОВИ́ЦЯ, і, ж., розм. 1. Те саме, що снігові́й. Білі кругом сніговиці мели (Ус., І сьогодні.., 1957, 54); Мабуть, недавно прошуміла тут сніговиця (Коп., Лейтенанти, 1947, 3); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- сніговиця — Сніговиця, -ці ж. Мятель. Словник української мови Грінченка